Із появою в сім’ї дитини батьки задаються багатьма питаннями, одне з яких – коли дитина має почати говорити?
І справді, це питання є важливим, адже всі чудово розуміють, що від розвитку мовлення залежить подальший всебічний розвиток дитини.
Дитина з’являється на світ із криком – це перша її реакція, завдяки якій вона сигналізує дорослим про свої фізіологічні потреби – голод, біль, а також страх, привернення уваги тощо.
Згодом крик дитини починає набувати різних інтонацій, перетікаючи в так звану “мову немовлят”.
Розвиток мовлення дитини від народження до 1 року
Важко сказати точний вік, коли дитина скаже перше слово, але обов’язково в процесі розвитку мовлення мають бути присутні наступні етапи:
- Агукання (1-3 міс). Дитина починає експериментувати із голосовим апаратом, використовує звуки для привернення уваги батьків. В цей період можна почути звуки, близькі до [о], [м]. Дитина починає відгукуватись на інші голоси.
- Белькіт (3-6 міс). Дитина вимовляє довільні звуки, дорослі можуть почути голосні звуки, близькі до [а], [у], [і] в поєднанні із приголосними [п], [б], [г], [м].
- Лепіт (6-9 міс). Є передумовою перших слів і фраз, оскільки дитина поєднує звуки в склади та повторює їх – типу “та-та-та-та”, “ба-ба-ба”. Можна подумати, що це перші слова, але ні – дитина не називає конкретний предмет, обмежуючись потрібною кількістю складів, а просто безперервно їх повторює.
- Поява перших простих слів (до 12 міс). У більшості дітей у мовленні з’являються прості слова – “мама”, “баба”, “ляля, “дай”. Спочатку дитина промовляє ці слова довільно, але згодом кожне слово починає набувати певного значення і дитина співставляє слово з відповідним предметом. Активний словник дитини налічує близько 10 слів.
Розвиток мовлення дитини від 1 до 2 років
У віці 14 міс відбувається встановлення розуміння мовлення і дій з предметами, наприклад, “дай ручку”, “сядь”, “встань”. У дитини можуть з’являтися двоскладові слова, однослівні речення.
До 18 міс діти вже можуть вимовляти кілька простих слів, показують на собі або ляльці частини тіла. Можуть повторювати останні слова або склади в реченнях, які говорять дорослі, пропускаючи в словах звуки або склади (наприклад, “ліко” замість “ліжко”).
У 2 роки дитина має активний словниковий запас вже близько 50 слів, вимовляє звуки [п], [б], [м],[в],[ф],[т],[д],[н],[к],[г], [х], може складати речення із 2-4 простих слів (“Мама, дай лялю”). Також дитина здатна розуміти і правильно виконувати двухетапну конструкцію (“Візьми ручку зі столу і віднеси тату”).
Дитина проявляє інтерес до оточуючого світу, активно досліджує його, знає і розрізняє голоса тварин, звуків транспорту. Ті звуки, які дитина не може вимовити, вона пропускає ([с], [з], [ц], [ш], [ж], [ч], [щ], [р], [л]).
Розвиток мовлення дитини від 2 до 3 років
В цей період мовлення дитини продовжує активно розвиватися в кількох напрямках – розуміння мовлення оточуючих, збільшення активного словникового запасу, удосконалення звуковимови, вміння правильно змінювати слова та поєднувати їх в реченні.
Активний словниковий запас сягає до 500 слів. Діти вже розуміють казки та розповіді, але тільки за наявності малюнків. Однак в цьому віці вони вже вчаться говорити про події, які сталися з ними в минулому або ось-ось відбудуться в майбутньому (це може бути майбутній похід в кіно, хто живе з нею вдома, які улюблені іграшки тощо).
В цьому віці дитина розуміє питання дорослого, відповідає окремим словами чи діями, а також сама звертається до дорослих х простими питаннями: “Це що?”, “Чому?”, “Де?”.
Речення дитини починають складатися із більшої кількості слів, але містять помилки.
Ближче до трьох років з дитиною можна активно вивчати невеличкі віршики як за малюнками, так і без них. Тут дитина вже вимовляє всі звуки, окрім [ш], [ж], [щ], [р].
Під кінець третього року життя дитина знає близько 250-700 слів.
Розвиток мовлення дітей від 3 до 4 років
Мовлення дітей від 3 до 4 років розвивається дуже швидко в різних аспектах. Найчастіше мовлення дітей складається з простих речень, але ближче до 4 років можна помітити і більш складні. З’являються сполучники “тому що”, “якщо”, “коли”, прийменники “замість”, “після”, “до”.
Збагачується звукова сторона мовлення – діти вимовляють звуки [с], [з], [ц], [ж], [ш], [ч]. Але в той же час діти можуть плутати звуки, які схожі за артикуляцією чи звучанням.
Усі дієслова вимовляються в теперішньому часі. Частіше з’являються питання “Чому?”, які потребують доступної дітям відповіді. Поступово з’являється словотворчість – діти створюють свої слова (наприклад, не “розмальовка”, а “замальовка”).
Словниковий запас в цьому віці сягає 1200-1500 слів.
Розвиток мовлення дітей від 4 до 5 років
В цей період словник дитини розширюється словами-назвами предметів та явищ навколишнього світу, дій, ознак, професій людей. Дитина вміє знаходити протилежні за значенням слова (антоніми), слова близькі за значенням (синоніми), узагальнюючі слова (звірі, одяг, транспорт тощо).
В цьому віці дитина правильно вимовляє всі звуки рідної мови, але інколи може їх плутати (риба-либа, жити-зити, шило-сило).
Діти на слух можуть розрізняти звуки, знаходити визначений звук в ланцюжку слів.
Цей вік характеризується тим, що діти вчаться правильно узгоджувати слова в реченнях, використовуючи правильні закінчення та час.
Запас слів збільшується до 2500 – 3000 слів.
Розвиток мовлення дітей від 5 до 6 років
Дитина в цьому віці стає впевненішою в своєму мовленні, використовує узагальнюючі слова, складні речення, правильно вживає звуки рідної мови. В цьому віці діти можуть розкласти слова на звуки, використовують синоніми, антоніми, багатозначні слова, правильно змінюють слова та поєднують їх в реченні.
Діти можуть утворювати слова різних частин мови за допомогою суфіксів (наприклад, будувати – будівельник, лікувати – лікар), прикметники з іменників (будинок з дерева – дерев’яний, подушка із пір’я – пір’яна). Але, поряд із тим, можуть зустрічатися граматичні помилки – неправильне узгодження іменників з прикметниками, змінювання невідмінюваних іменників.
Діти вміють складати розповіді, переказувати казки.
Словниковий запас дитини складає 3500 і більше слів.
Як розвивати мовлення дитини?
Діти починають розуміти мовлення оточуючих задовго до того, як вчаться говорити. Пасивний словник дітей завжди більший, але як перевести його в активний?
Ось кілька порад:
- грайте з новонародженими в пальчикові ігри (“Перший пальчик – наш дідусь…”, “Доброго ранку сонце привітне…” тощо).
- звертайте увагу на звуки, які промовляє дитина і повторюйте їх у відповідь. Це спонукає дитину до повторення почутих звуків, їх артикулювання, а отже – розвиває мовленнєвий апарат і мовлення дитини.
- висловлюйте позитивну реакцію на спроби дитини поспілкуватися – хваліть, аплодуйте, усміхайтесь, говоріть у відповідь.
- спостерігайте разом з дитиною, заохочуйте її прояви, розповідайте про все, що бачите і на що дивиться дитина.
- зразкове мовлення – правильно вимовляйте слова, не перекручуйте слова, тоді дитина буде чути правильне мовлення і вчитися говорити правильно.
- коментуйте свої дії. Розказуйте дитині, що ви робите, пояснюйте свої дії – “Зараз ми будемо одягатись на прогулянку. Давай одягнемо шкарпеточки, штани, футболку. Ходімо взуємо туфлі”, “Давай підемо в магазин і купимо на вечері хліб і м’ясо”.
- розвивайте дрібну моторику, яка тісно пов’язана із розвитком мовлення. Тут можуть допомогти і пальчикові фарби, і кінетичний пісок, пластилін.
- грайте з дитиною. Це можуть бути ігри по типу “Впізнай літеру”(це не означає, що дитина повинна знати алфавіт, вона просто знайомиться з силуетами та назвами), “Голоси тварин” тощо.
- читайте разом з дитиною. Дитині важливо і приємно чути голос батьків, адже це момент, коли дитина може провести час з батьками (незалежно від віку), відчути сильний зв’язок з ними.
- будьте терплячими, відповідайте на питання дитини, розповідайте їй всі події та явища.
Ігри для розвитку мовлення дітей
«Хто я?». Загадайте тварину (або оберіть картинку) і описуйте зовнішні характеристики тварини, її поведінку, спосіб харчування тощо. Дитина за вашим описом має вгадати, яку тварину загадано. Далі ви міняєтесь ролями. За таким же принципом можна описувати одяг, транспорт, професії, овочі, фрукти тощо.
“Так чи не так”. Гра допомагає розвивати просторове уявлення, логічне мислення, мовлення. Називати можна будь-які предмети, які характерно виконують або не виконують певну дію. Наприклад:
Летить, летить, летить літак – так чи не так? (так)
Летить, летить, летить їжак – так чи не так? (ні)
Летить, летить, летить час – так чи не так? (це для більш старших дітей, коли вони вже розуміють, що одне слово може вживатися в різних контекстах)
“Спіймай звук”. Дорослий загадує дитині один звук, який вона має “спіймати” (почути) в кожному слові і виконати певну дію. Наприклад, плеснути в долоні, коли почує звук “З”, і дорослий промовляє слова: зима (дитина плескає в долоні), гарбуз (дитина плескає в долоні), парасоля (дитина не плескає в долоні), зелений (знов плескає) і тд. Спочатку слова потрібно вимовляти повільно і інтонаційно підкреслювати вибраний звук, а далі можна вимовляти слова в звичному темпі.
“Виправ мене”. Дорослий навмисно вимовляє слова з помилками, а дитина має почути і виправити помилку. Наприклад: автолобіль – автомобіль, транвай – трамвай, кувдра – ковдра, левня – левеня тощо.
“Початок, середина, кінець”. Гра допомагає дитині вчитися розпізнавати звуки та знаходити їх місце в слові. Дорослий обирає звук, який дитина має “знайти” в слові та сказати де він стоїть – на початку, в середині, в кінці слова. Наприклад, дорослий обирає звук “С” і називає слова: слон (на початку слова), ластівка (в середині слова) , рис (в кінці слова), пилосос (в середині і в кінці).
“Чарівний мішечок”. Вам знадобиться мішечок і предмети для нього. Важливо, щоб дитина знала ці предмети на дотик. Дорослий занурює руку в мішечок і, не підглядаючи, описує предмет. Дитина має його вгадати. Потім дорослий міняється з дитиною місцями. Розпочати можна з простих предметів – іграшкової ложечки, кульки, ручки для письма, резинки тощо.
“Назви слово”. Дорослий називає дитині перший склад, а дитина має придумати буд-яке слово на цей склад. Наприклад: ма – мама, за – заєць, па – парасоля тощо.
Вигадування казок. Або вигадайте з дитиною свою казку, або зробіть мікс казок – початок з однієї казки, кульмінація з другої, закінчення з третьої казки, власні вигадані герої. Гра чудово розвиває зв’язне мовлення та уяву.
Будь-яку гру можна ускладнити або полегшити, в залежності від віку дитини. Можна використовувати різні предмети, картинки. А головне – в такі ігри можна грати не тільки вдома, а і по дорозі в садочок чи під час поїздки.
Що ж, любі батьки, розвиток мовлення дитини безпосередньо пов’язаний із її розумовим розвитком. І важлива задача тут – підтримати дитину, допомогти їй познайомитись із цим великим світом і увійти в нього. Насправді, способів розвивати мовлення дитини дуже багато – від звичайних розмов до спеціальних занять із застосуванням різних засобів (ігор, настільних чи пальчикових театрів). Хваліть найменші досягнення дитини та не акцентуйте увагу на невдачах. Головне – ваше бажання та трошечки терпіння. І все обов’язково вийде!